Прання – досі є рутинною справою, але воно стало простішим та ефективнішим, аніж будь-коли. Протягом тисяч років людям доводилося прати одяг вручну. Ситуація змінилася в 1907 році, коли компанія Persil створила перший у світі самодіючий мийний засіб для прання. Коли було знайдено спосіб додати у формулу відбілювач, відпала необхідність розвішувати речі на сонці. Відтоді у людей, які займалися пранням, з’явилося більше часу й енергії на інші сфери життя. Продукт захищав одяг людей, а його використання під час автоматичного прання позбавляло негативного впливу на шкіру.
У 1907 році Persil був першим у світі самодіючим мийним засобом для прання. Миття та вибілювання за допомогою Persil економило енергію та ніжно доглядало за білизною. Також воно позбавило домогосподарок від виконання довгої роботи, яка вельми залежала від погоди: вони розкладали випрані речі на галявині для вибілювання. На фотознімку показано відділ пакування Persil у 1907 році.
Протягом наступного періоду піонери в галузі прання приділяли увагу його впливу на екологію. Наприклад, фосфати в мийних засобах були пов’язані з надмірним розростанням водоростей і зменшенням рівня кисню в озерах і річках. У 1986 році марка Persil представила формулу мийного засобу без фосфатів, яка дала споживачам змогу прати, дбаючи про екологію.
Тенденція прання з урахуванням потреб довкілля набирала обертів, і виробники засобів для прання відповіли на це. Багато уваги стали приділяти упаковці: на початку 90-х років для рідких продуктів Persil стали робити менші пляшки, щоб їх було легше й ефективніше перевозити стосовно витрат пального. Першу упаковку мийного засобу Persil виготовили зі стовідсотково придатного для повторного використання пластику – і вона заповнила полиці супермаркетів у 1993 році.